Як стати скам’янілістю та увійти в історію назавжди

  • Джон Пікрелл
  • BBC Future
Скам'янілість

Автор фото, Getty Images

Скам’янілі рештки збереглися у 0,1% усіх видів, які коли-небудь жили на Землі. Але якщо уникнути поховання в труні або похорону в Ірані, можна помітно збільшити свої шанси на вічне існування.

Кожна скам’янілість – це маленьке диво. Як зазначає Білл Брайсон у своїй “Короткій історії майже всього у світі”, скам’яніє лише одна кістка з мільярда.

Таким чином від усього теперішнього населення США, а це 320 мільйонів, залишиться не більше 60 кісток – приблизно чверть людського скелета.

Утім, якщо припустити, що ця жменька кісток може бути закопаною у будь-якому місці на території площею у 9,8 млн кв. км, то шанси, що її коли-небудь знайдуть, прямують до нуля.

Фосилізація настільки малоймовірна, що за підрахунками вчених, менше десятої частини 1% усіх видів тварин, які коли-небудь жили на Землі, стають скам’янілостями. А виявляють їх і ще менше.

  • Хто жив у морях над Україною пів мільярда років тому. 3D-ілюстрації
  • Як зародилося життя на Землі. Вчені розкривають секрети
  • Моторошна таємниця болотяних людей

Ми, люди, маємо, однак, кілька переваг: у нас твердий скелет і порівняно велике тіло. Отже, наші шанси значно більші, ніж, приміром, у медузи чи хробака. Утім, їх також можна збільшити.

Тафономія – це наука про поховання, розклад і збереження решток організму – тобто усього, що з ним відбувається після того, як жива істота гине і згодом стає скам’янілістю.

Щоби відповісти на питання, як стати скам’янілістю, BBC Future поспілкувалася з кількома провідними фахівцями світу у цій галузі.

1. Вас мають швидко поховати

“Щоби рештки перетворилися на скам’янілість, фізичні та хімічні зміни в них мають відбутися глибоко під землею, під осадовим шаром”, – пояснює Сью Бердмор, фахівчиня з тафономії та асистентка Музею природознавства при Оксфордському університеті.

  • Дев’ять способів залишитися в історії людства назавжди
  • Чи зникне наша цивілізація безслідно?

“Щоб зберегтись упродовж мільйонів років, ваші рештки мають пережити перехід від “тафономічно активної зони” до зони постійного поховання, де їх ніхто й ніщо не потривожить”, – додає Сьюзен Кідвелл, професорка Чиказького університету.

Процесу скам’яніння можуть завадити безліч речей. Зазвичай це відбувається на глибині 20-50 см від поверхні ґрунту або морського дна.

Рештки можуть з’їсти чи розкидати тварини-падальники. Кістки можуть потрапити назовні, де їх зруйнує стихія. Їх також можуть пошкодити землерийки.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

М’які осадові породи Канадського бедленду – найпопулярніше місце у світі для мисливців за скам’янілостями динозаврів

Швидкому похованню іноді сприяє стихійне лихо, як-от повені або виверження вулкана, яке вкриває тіло попелом.

“Цілі шари зі скам’янілостями динозаврів виникли через те, що спочатку був період посухи, через що вони й загинули, а потім – повінь, яка поховала кістки під осадом”, – пояснює Бердмор.

Той факт, що людей, як правило, ховають на глибині кількох метрів (за винятком кремації), дає нам ще одну перевагу. Однак цього недостатньо.

2. Вам потрібна вода

Перший крок – це, звичайно, померти, але дуже важливо правильно обрати для цього місце. Більшість експертів погоджуються, що найкраще це зробити там, де рештки швидко занурюються у пісок, мул та осадові породи. Тобто в озері, річці, заплаві або на дні моря.

Важливим є те, з якою швидкістю рештки занурюються у свіжі осадові шари. Найкращими для цього є річки, які витікають з гір і містять багато мулу.

Або прибережні дельти та заплави, де швидко накопичуються річкові осади.

В ідеалі це також має бути середовище з дуже низьким вмістом кисню, де не можуть вижити тварини та мікроорганізми, які перетравлюють рештки.

“Отже, це має бути низина, яка б швидко поглинала осади, бажано зі стоячою водою, де утворюється безкисневе середовище”, – підсумовує професор Кідвелл.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Оберіть правильні умови, і ваше тіло збережеться так само як цей археоптерикс, якому 150 мільйонів років

Іноді в рештках, які потрапили в такі умови, зберігаються м’які тканини, як-от шкіра, пір’я та внутрішні органи.

Так, приміром, сталося з доісторичним птахом, археоптериксом, рештки якого кілька разів виявляли у баварських каменоломнях та у Китаї.

Коли ваші рештки опустяться нижче біологічно активного поверхневого шару, вони залишатимуться у відносній безпеці. Загроза знищення тепер матиме геть інший геологічний масштаб, іншими словами, йдеться про тектонічну активність.

Питання у тому, як швидко м’які осадові породи, які оточують рештки, затвердіють, а потім знову піднімуться ближче до поверхні, де їх зможе оголити ерозія ґрунту.

3. Доведеться відмовитися від труни

Тепер ми підійшли до важливого технічного питання, що саме є скам’янілістю.

Загалом, усі рештки віком приблизно 50 тис. років вважають напівкопалинами. Тканини організму у таких рештках ще не змінили свій склад.

Прикладом таких викопних організмів є гігантські наземні лінивці, виявлені у Південній Америці, печерні ведмеді в Європі та сумчасті леви в Австралії.

Утім, щоби рештки збереглися на мільйони років, у кістки мають проникнути мінерали і замінити їх твердими речовинами. Цей процес називають “пермінералізацією”, і він може зайняти мільйони років.

  • Як і коли життя на Землі зникне
  • Вчені знайшли скелет “першого динозавра-гіганта”
  • “Той, що жахає”. В Аргентині знайшли череп страшного рогатого динозавра

Труна може заважати цьому процесу, адже кістки пермінералізуються швидше, коли крізь них вільно протікає багата на мінерали вода, насичуючи їх залізом і кальцієм. З іншого боку, труна допомагає зберегти скелет.

Палеонтолог Майк Арчер з Університету Нового Південного Уельсу пропонує рішення. На його думку, тіло потрібно поховати у бетонній труні, наповненій піском, з сотнями 5-міліметрових отворів у стінках.

І закопати її досить глибоко, щоби туди не могли потрапити підземні води.

Присипання тіла мінералами, як-от кальцит чи гіпс, може прискорити процес пермінералізації.

Автор фото, Alamy

Підпис до фото,

Якщо ви хочете виділити свої рештки серед інших, їх можна пофарбувати міддю

Силікати з піску – також є гарним міцним мінералом.

Арчер також пропонує покласти поруч із тілом мідні смужки та нікелеві гранули. Тоді скам’янілі кістки та зуби набудуть симпатичного синьо-зеленого кольору.

4. Уникайте країв тектонічних плит

Якщо вам вдасться протриматися перші кілька сотень тисяч років і мінерали почнуть заміняти ваші кістки, вітаємо, тепер ви – скам’янілість. Коли рештки опускатимуться далі вглиб земної кори, тепло і тиск прискорюватимуть процес скам’яніння.

Важливо, однак, не заглибитися надто далеко туди, де високі температури і тиск розплавлять кістки. Щоби цього не сталося, потрібно уникати країв тектонічних плит, де земна кора з часом всмоктується вглиб.

Однією з таких зон є Іран, де Євразійська плита здіймається над Іранською мікроплитою.

5. Вас мають виявити

Варто подумати й про те, як вас зможуть виявити у майбутньому.

Для цього потрібно знайти місце, яке буде досить низьким, щоб накопичити м’які осадові породи для глибокого поховання.

Але це також має бути місце, на яке активно впливають атмосферні явища та ерозія, що врешті-решт виштовхне ваші кістки на поверхню.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Мертве море здається хорошим місцем для збереження решток

Вдалим для цього видається Середземне море, каже дослідниця Кейтлін Сайм з Університету Квінсленду.

Воно стає мілкішим, тому що Африка поступово наближається до Європи. Підійдуть і невеликі внутрішні моря, заповнені осадом.

“Можливо, Мертве море, – каже дослідниця. – Воно дуже солоне і замаринує вас як огірок”.

6. Інші способи

Ми розглянули природний метод утворення міцних скам’янілостей з кістками, які переважно перетворилися на камінь. Але є й кілька альтернатив.

По-перше, бурштин. У цьому камені, який утворюється з деревної смоли, виявляли чимало викопних решток птахів, ящірок і навіть хвіст пернатого динозавра у М’янмі.

  • Найменший у світі: вчені знайшли останки крихітного динозавра. Йому 99 млн років
  • Останній обід “крижаної людини”: бенкет калорій

“Якщо вам вдасться знайти достатню кількість деревного соку і вкритися бурштином, це – найкращий спосіб ідеально зберегти й кістки, й м’які тканини”, – зазначає Кейтлін Сайм.

Єдина проблема – ми досить великі за розміром для цього.

Інший варіант – це смоляні ями неподалік Лос-Анджелеса у Каліфорнії, в яких збереглися скам’янілі рештки шаблезубих тигрів і мамонтів. Хоча в такому разі ваші кістки переплутаються і змішаються з рештками інших тварин.

А ще можна потрапити у льодовик, як це зробила Етці, крижана мумія чоловіка, виявлена в Альпах у 1991 році.

Автор фото, Alamy

Підпис до фото,

Етці провів останні миті свого життя у не надто комфортному місці, зате його рештки чудово збереглися

Допоможе й природна муміфікація, якщо ваше тіло потрапить у печери.

“У печерах виявляють багато скам’янілостей, які покриваються кальцієм із підземних вод та утворюють сталактити й сталагміти”, – зазначає Сайм.

І мабуть, останній спосіб зберегти своє тіло майже назавжди (хоча й не у вигляді скам’янілості) – це відправити його у космос. Або залишити на поверхні геологічно інертного небесного тіла без атмосфери, як-от Місяць.

“У космічному вакуумі тіло майже не розкладеться”, – каже Кетлін Сайм.

Вона додає, що також можна причепити до решток радіомаяк, якщо ви хочете, щоби вас знайшли у далекому майбутньому.

7. Візьміть щось із собою

Припустимо, вас виявили через мільйони років, що ще може зберегтися поруч із вами?

Витримати стільки часу може пластмаса (як щодо спінера?) та інші продукти переробки нафти, які не піддаються біологічному розкладу. Чудово збережуться й інертні метали, як-от сплави, золото та рідкісні метали, які містяться в мобільних телефонах.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Чи залишаться мобільні телефони одним із артефактів нашої доби, які виявлять у далекому майбутньому?

Довговічним матеріалом є також скло, воно витримує високі температури й тиск. Можливо, майбутні археологи побачать “обрис смартфона”, припускає Сайм.

Палеонтолог Майк Арчер пропонує видряпати на склі слово “Насолоджуйтесь!” і покласти його у бетонну труну поруч із собою, щоби його знайшли разом із вашою скам’янілістю.

“Щоби бути впевненим на 100%, я б взяв алмаз, – додає дослідник, – він надзвичайно міцний. На ньому можна лазером нанести повідомлення і розказати, на що вам довелося піти заради того, аби стати скам’янілістю”.

Якщо ви бажаєте краще спланувати свій археологічний контекст, скористайтеся бітумними магістралями та фундаментами хмарочосів, каже Сайм.

“Ці споруди глибоко сягають у землю, й вони створюють обриси міста, які можна буде побачити й через тисячі років”, – пояснює дослідниця.

Пам’ятайте, написані вами слова зникнуть, ваші діяння забудуть. Але скам’янілість, напевно, залишиться назавжди.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!